| День народження "Галичанки": свято пісні і любові |
|
У Львові, галицькому П’ємонті, чи не щодня відбуваються концерти. Чи не щотижня сюди приїжджають зірки академічної, джазової музики чи представники рок-сцени. На кожен товар, як кажуть, свій покупець, тому у нашому місті сформувались різні тусовки, що відвідують ті чи інші заходи. Проте вщерть переповненого Органного залу особисто я не бачила вже давно. Що ж привело туди численних поціновувачів музичного мистецтва 17 травня? Велике і поважне свято – день народження лауреата всеукраїнських і міжнародних конкурсів, народної капели бандуристок "Галичанка". Півстоліття виповнилось цьому колективу і не дивно, що вже за 15 хвилин до початку концерту ніде було і голці впасти, а чимало прихильників були змушені вдовольнятись стоячими місцями. Майже двогодинний концерт пройшов на одному диханні. Відповідний настрій у слухачів створив, красномовний, як завжди, ведучий – кандидат педагогічний наук Роман Береза. З його доповіді ми дізнались найцікавіші факти з історії капели бандуристок. Капелу було створено у 1959 р., а вже через десятиліття присвоєно почесне звання "народна". Безперечно, своїм стрімким злетом "Галичанка" завдячує натхненній творчій праці багаторічного керівника – Володимира Дичака. Крім того, з капелою в різний час працювали видатні хормейстери та концертмейстери: В. Гавлинська, Н. Горницький (концертмейстер С. Крушельницької), Є. Федоренко, О. Самотос, М. Соломко та інші. Колектив є володарем Великої золотої медалі Всеукраїнського фестивалю народів СРСР, лауреат Всеукраїнського конкурсу ім. С. Крушельницької (1988), гран-прі на міжнародному фестивалі-конкурсі в Бельгії (2001). Капела популяризує українську культуру в різних країнах світу (Швеція, Швейцарія, Польща, Чехія, Німеччина, Іспанія, Англія, країни Балтії…) За останні роки колектив випустив 6 тематичних компакт-дисків та відеозапис колядок на ЛТБ. З 2003 року диригентом, а згодом і керівником бандуристок-галичанок стала молода та амбіційна випускниця Львівського музичного училища ім. С. Людкевича та Львівської державної музичної академії ім. Лисенка – Руслана Дробот, член Національної спілки кобзарів України. Останніми роками капела "Галичанка" багато гастролює як Україною, так і країнами Європи. Проте найважливіше – подарувати гарні естетичні враження рідним львів’янам. Це ми відчули на ювілейному концерті, що підсумував багаторічну копітку працю. Відзначимо організаторів, зокрема диригента Руслану Дробот та концертмейстера Мирославу Медвецьку, за логічну і стрімку побудову програми, де гармонійно поєднались твори зарубіжної класики, сучасна українська авторська пісня, обробки народних пісень. Характерною рисою капели бандуристок, що тішить як аматорів, так і професіоналів, є чудова і злагоджена гра на інструменті з використанням різних прийомів плюс майстерне володіння вокалом. Варто привітати "Галичанку" із ніжним та проникливим виконанням двох частин із "Реквієму" французького композитора Габріеля Форе – "Sanctus" та "In Paradisum" (переклад для бандури Р. Дробот). Доречно доповнили прозоре звучання бандур теми скрипки та віолончелі. Бандуристкам у цьому допомогли соліст оркестру "Леополіс" Андрій Остапчук (скрипка) та керівник Ярослав Мигаль (віолончель). У цікавому ракурсі були показані також твори, відомі любителям класики – хор Дж. Верді з опери "Набукко" та "Адажіо" Т. Альбіноні. Щодо української музики – галичанки віддали належне і класиці ("Стояла я і слухала весну" – сл. Лесі Українки, муз. В. Дичака, кілька творів на слова Т. Шеченка), і сучасній пісні. Зокрема, заспівали дві пісні Володимира Івасюка: "Шумить пшениця" і "Водограй". Веселу нотку в концерт внесло виконання пісень "Золота серединка" і "Чарівниця" (автор О. Смик), "Дощ" (Т. Угрин – О. Герасименко), "Розспівались солов’ї" (М. Золотуха). Неповторного настрою цим пісням надала Мирослава Медвецька, яка зробила аранжування для бандури. Колективне виконання було помережане сольним: Олена Коссак виконала твір А. Середи на сл. Т. Шевченка "Суботів" (добре відомий прихильникам гурту "Кому вниз"), а лауреатка міжнародного конкурсу Наталія Юречко з неповторною силою виконала пісню О. Білаша "Україні". Під завісу концерту почались подарунки, зокрема й музичні. Заслужена хорова капела України "Боян" ім. Є. Вахняка заспівала народну пісню "Стелися, барвінку" в обробці Г. Давидовського та приєдналась до капели бандуристок для виконання заключного твору концерту – "Думи про козацькі могили" А. Кос-Анатольського. Цьому апофеозу передувала зворушлива декламація Максима Дробота, що розповів баладу "Про 12 кобзарів" Івана Немировича. В ці миті здавалось, що поки існує українська пісня і символ України – бандура – доти ми будемо народом. Головне не забувати про це, як не забувають славні галичанки. Приємний сюрприз зробили слухачам учасниці колективу 60-70-х років, які вийшли на сцену й виконали гімн "Галичанки" – "Сідало сонце за горою". У цей день капела, а також її керівники були сповна нагороджені численними грамотами обласного, міського та районного рівнів, організацією профспілок. Був не раз згаданий ще один винуватець цього тріумфу – людина, що зазвичай залишається за кулісами, проте її роль в успіху капели не менш важлива. Маю на увазі директора Львівської філії ВАТ "Укртелеком" Володимира Лоїка, адже капела бандуристок діє при Будинку культури працівників зв’язку, як і "Боян", як і дитячий ансамбль "Леліточки" (також виступали на концерті з музичним дарунком), і чимало інших творчих одиниць. З 2006 року В. Лоїк на посаді директора і вже чимало зробив для культурного розвитку працівників філії. Була нагороджена також народна майстриня зі села Романів Перемишлянського району – Пелагія Стефанівна Ляш за чудові барвисті костюми капели "Галичанка" (як то кажуть – по одягу зустрічають, це одна важливих складових успіху людини, тим паче артиста!) Отож, свято вдалось. Приєднуємось до привітань і зичимо українським галичанкам успіхів в професійному, особистому і творчому житті, сили духу перед вирішеннями буденних проблем і натхнення для того, щоби в нашому житті було побільше свят! Орися Москва |